- жартівливий
- —————————————————————————————жартівли́вийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
жартівливий — [жарт іўли/вией] м. (на) вому/ в ім, мн. в і … Орфоепічний словник української мови
жартівливий — а, е. 1) Який любить жартувати, веселитися, схильний до жартів (про людину). || Власт. веселій, дотепній людині, яка жартує або любить жартува/ти (у 1 знач.). 2) Який містить жарт, має характер жарту. || у знач. ім., рідко жартівли/ве, вого, с.… … Український тлумачний словник
жартівливість — вості, ж. Властивість і стан за знач. жартівливий. || Жартівливе ставлення до кого , чого небудь … Український тлумачний словник
жартівливо — Присл. до жартівливий … Український тлумачний словник
йов'яльний — жартівливий, повний гумору, веселий [II] … Толковый украинский словарь
жартливий — жартівливий, веселий … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
гросфатер — а, ч. Жартівливий німецький танець … Український тлумачний словник
жартливий — а, е. Те саме, що жартівливий … Український тлумачний словник
легкий — а/, е/. 1) Який має невелику, незначну вагу; прот. важкий. || Тонкий, ефірний (звичайно про тканини і т. ін.). || Який погано, мало гріє; нетеплий. || Який здається невагомим; негроміздкий, витончений (про будівлі, споруди і т. ін.). || Який не… … Український тлумачний словник
макаронічний — а, е, книжн. Багатий на макаронізми, з макаронізмами. •• Макароні/чний стиль жартівливий літературний стиль, у якому змішуються слова і речення різних мов … Український тлумачний словник